Чи можна вилікувати сечокам’яну хворобу?

Захворювання нирок і сечовидільної системи у собак і котів – найпоширеніші в ветеринарній медицині. Практично 50 % тварин мають відхилення в роботі нирок, які часто призводять до сечокам’яної хвороби. Давайте розбиратися, чому виникають ці проблеми, як можна їх уникнути і чи лікуються вони.

Сечокам’яна хвороба (СКХ) розвивається внаслідок утворення піску і каменів у нирках і в сечовому міхурі. Як і у людей, СКХ у собак та кішок супроводжується дуже болісними відчуттями, але основна небезпека недугу – в закупорці сечовидільної системи. Без лікарської допомоги недуг сам собою не проходить, і навіть після лікування тварина потребує постійної уваги і профілактичних перевірок у ветеринарного лікаря.

Важкість діагностування та лікування СКХ пов’язана з тим, що видів каменів досить багато, усі вони складаються з різних мікроелементів. Також багато і причин виникнення СКХ. Не розібравшись у причинах захворювання і в тому, з яким видом каменю вона пов’язана, неможливо призначити правильне лікування.

Усі причини утворення сечокам’яної хвороби (уролітіазу), до кінця не відомі. Але основні давно доведені:

• генетична схильність;
• схильність до СКХ деяких порід;
• вроджені патології, порушення функцій обмінних процесів, хвороби нирок, печінки і навіть судин;
• інфекції, особливо сечостатевих шляхів.

Крім причин природних, захворювання може виникати внаслідок неправильного догляду. Перша причина – незбалансоване харчування тварин. Дуже часто господарі дають улюбленцю ласощі зі свого столу. Також шкідливі надлишки білків чи вуглеводів. Не слід годувати собаку лише м’ясом чи тільки кашами, і не варто годувати кішок великою кількістю риби, яєць або молочних продуктів.

СКХ у собак

Сечокам’яна хвороба у собак здатна завдати значної шкоди здоров’ю вихованця. Діагностувати на ранній стадії його складно, особливо непрофесіоналу. Процеси, що проходять в організмі тварини на початку утворення СКХ, зовні проявляються непомітно. Саме тому до того моменту, коли господар помічає зміни в поведінці собаки, хвороба встигає значно прогресувати.

У більшості випадків камені у собак утворюються безпосередньо в сечовому міхурі, набагато рідше – у нирках. Не змушуйте свого собаку довго терпіти в очікуванні прогулянки. Гуляйте з ним якомога частіше, особливо якщо йому вже більше 8 років. Сеча, що довгий час перебуває в організмі, починає кристалізуватися, тобто перетворюватися на ті самі камені. Також недостатня активність тварини веде до ожиріння, яке, в свою чергу, призводить до застою рідини в організмі, зокрема й сечі. Також важливий для тварини постійний доступ до чистої води, пиття водопровідної неочищеної води може сприяти утворенню піску.

СКХ у котів

У кішок проблеми з сечовидільною системою і нирками виникають частіше, ніж у собак. До того ж, коти більше схильні до СКХ, ніж кішки через особливості будови їх сечостатевої системи. Хвороба у них протікає важче, оскільки її може посилювати закупорка уретри. На відміну від собак, у кішок камені частіше утворюються саме в нирках.

Особливої уваги потребує раціон кішки. Щодня тварині необхідно отримувати білки, жири, вуглеводи, вітаміни та інші поживні речовини в кількості, яка точно відповідає потребі. Наша з вами їжа, особливо підсолена, несе серйозну небезпеку організму тварини. Міфи про те, що котам треба давати рибу – найпоширеніша омана власників мурчиків. Наведемо простий приклад: 100 г улюбленого всіма кішками минтаю містять 17 мг магнію, тоді як добова норма цього елемента не повинна перевищувати 8–10 мг. А годування сметаною та сиром призводить до накопичення зайвого кальцію. Так неправильне годування призводить до дисбалансу в організмі тварини, а це – прямий шлях до СКХ.

Ризики виникнення СКХ можна зменшити, якщо обрати готові раціони супер-преміум класу або холістіки, а також слідкувати за якістю та кількістю води, яку п’є улюбленець. Для контролю кислотності сечі можна використовувати спеціальні тест-смужки або періодично (раз на 3–6 місяців) робити аналіз сечі у ветеринарній лабораторії. Залежно від результатів аналізу призначаються профілактичні або лікувальні корми. Якщо кіт не визнає готові корми, готуйте йому окремо, не соліть їжу, не захоплюйтеся годуванням рибою та яйцями. Зверніться до ветеринара і розрахуйте разом із ним раціон для вашого улюбленця.

Діагноз – не вирок

Якщо вашому вихованцеві поставили діагноз сечокам’яна хвороба, не впадайте у відчай. Дуже багато тварин живуть з цією проблемою довгі роки і не відчувають практично ніяких незручностей. Просто приготуйтеся до певних довічних ритуалів: купівлі якісного корму і регулярної здачі аналізу сечі улюбленця.

Варто розуміти, що у більшості випадків сечокам’яна хвороба не лікується, а купірується. Навіть якщо ви побачили ефект від лікування, знайте, що нічого не закінчено. Дуже часто люди, які помітили, що вихованцеві стало легше, припиняють дотримуватися дієти і приймати лікарські препарати, і в таких випадках больові симптоми повертаються за лічені тижні.

Існують препарати, які здатні суттєво полегшити стан тварини при СКХ. Реналоф – це препарат в лінійці CATALYSIS PETS, який зменшує ризики утворення каменів та піску у сечовидільній системі, сприяє зменшенню розміру та виведенню сечових каменів, якщо вони вже є, і чинить м’яку діуретичну дію, що допомагає не застоюватися сечі в організмі. Він розроблений з використанням технології молекулярної активації, що підвищує біологічну активність і біохімічну реактивність молекул. Завдяки цьому він забезпечує посилений терапевтичний ефект без використання концентрацій, які можуть викликати небажані побічні ефекти в організмі.

До складу Реналоф входить екстракт Свинория пальчастого який багатий на трітіцін, що сприяє швидкому видаленню кристалів, та агропірен, що чинить протизапальну, сечогінну та антибіотичну дії. Його зручно давати тваринам прямо в пащу або з кормом – він рідкий та смачний. Можна застосовувати з народження, при вагітності чи у період лактації. Рекомендований для профілактики та в комплексній терапії СКХ та при циститі. Тривалість курсу вживання визначається лікарем. За необхідності може застосовуватись тривалий час.